1. Словник української мови у 20 томах

президія

ПРЕЗИ́ДІЯ, ї, ж.

1. Виборний орган для ведення зборів, з'їзду тощо.

– Президію зборів треба обрати! – гукнув хтось із натовпу. – З трьох чоловік! (А. Головко);

Вона підійшла ближче до столу президії (І. Микитенко);

// Особи, що входять до цього органу.

Уже місця президія займала, І все помалу стихло (І. Муратов);

Президія реве. Дзвінок не замовкає. Не зна промовець – де йому порада (В. Еллан-Блакитний);

// Місце за столом, де сидять ці особи.

З президії зателенчали дзвоником (М. Олійник);

Мій Петро іде на сцену, У президію за стіл (С. Олійник);

Я із своїм методом на трибуну, а мене в президію, а мене за президію. А за президією – пляшки із золотими горлами, ікра (Б. Харчук).

2. Постійний керівний колегіальний орган деяких організацій і установ.

Треба від них когось взяти з собою у Славгород. – Кузнецова, звичайно, – підказав Гайовий. – Якраз член президії Ради солдатських депутатів (А. Головко);

Товариші не пішли до суду, а вдались до президії об'єднаних профспілок, і там справу було вирішено на їхню користь (Ірина Вільде);

Президія Національної академії наук України.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. президія — Головство Словник чужослів Павло Штепа
  2. президія — прези́дія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. президія — [преизид'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. президія — -ї, ж. 1》 Виборний орган для ведення зборів, з'їзду тощо. || Особи, що входять до цього органу. || Місце за столом, де сидять ці особи. 2》 Постійний керівний колегіальний орган деяких організацій і установ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. президія — прези́дія (від лат. praesideo – сиджу попереду, головую) 1. Найвищий колегіальний орган державної влади СРСР, союзних та автономних республік, підзвітний відповідній Верховній Раді; найвищий орган влади у деяких інших соціалістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. президія — ПРЕЗИ́ДІЯ, ї, ж. 1. Виборний орган для ведення зборів, з’їзду тощо. — Президію зборів треба обрати! — гукнув хтось із натовпу. — З трьох чоловік! (Головко, А. Гармаш, 1971, 480); Вона підійшла ближче до столу президії (Мик. Словник української мови в 11 томах
  7. президія — Прези́дія, -дії, -дією; -зи́дії, -дій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. президія — рос. президиум 1. Постійний колегіальний виборний орган громадських, профспілкових, наукових та інших організацій і установ. 2. Група осіб, обраних для ведення зборів, з'їздів, зібрань тощо. Eкономічна енциклопедія