презирливий
ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е.
Який виражає презирство, сповнений презирства.
Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Леся Українка);
Якусь мить вони дивилися одне на одного – презирливий погляд Катерини перетнувся зі мстивим, зловтішним поглядом Кулика: “А що, відплатив я тобі?” (С. Журахович);
Яків спокійно стоїть на порозі і безжалісно ріже Терентія презирливим усміхом (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- презирливий — (який зневажливо ставиться до когось) зневажливий, підсил. погордливий. Словник синонімів Полюги
- презирливий — прези́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- презирливий — див. ЗНЕВАЖЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- презирливий — -а, -е. Який виражає презирство, сповнений презирства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- презирливий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Словник синонімів української мови
- презирливий — Прези́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- презирливий — ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає презирство, сповнений презирства. Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах