Словник української мови у 20 томах

презирливий

ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е.

Який виражає презирство, сповнений презирства.

Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Леся Українка);

Якусь мить вони дивилися одне на одного – презирливий погляд Катерини перетнувся зі мстивим, зловтішним поглядом Кулика: “А що, відплатив я тобі?” (С. Журахович);

Яків спокійно стоїть на порозі і безжалісно ріже Терентія презирливим усміхом (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. презирливий — (який зневажливо ставиться до когось) зневажливий, підсил. погордливий.  Словник синонімів Полюги
  2. презирливий — прези́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. презирливий — див. ЗНЕВАЖЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
  4. презирливий — -а, -е. Який виражає презирство, сповнений презирства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. презирливий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка.  Словник синонімів української мови
  6. презирливий — Прези́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. презирливий — ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає презирство, сповнений презирства. Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах