презирливий

ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає презирство, сповнений презирства.

Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Л. Укр., III, 1952, 605);

Якусь мить вони дивилися одне на одного — презирливий погляд Катерини перетнувся зі мстивим, зловтішним поглядом Кулика: «А що, відплатив я тобі?» (Жур., Дорога.., 1948, 83);

Яків спокійно стоїть на порозі і безжалісно ріже Терентія презирливим усміхом (Стельмах, І, 1962, 312).

Значення в інших словниках

1. презирливий — (який зневажливо ставиться до когось) зневажливий, підсил. погордливий.  Словник синонімів Полюги
2. презирливий — прези́рливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. презирливий — див. ЗНЕВАЖЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. презирливий — -а, -е. Який виражає презирство, сповнений презирства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. презирливий — ПРЕЗИ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає презирство, сповнений презирства. Не знаю, чи й хлопець побачив той погляд, що панна кинула йому вкупі з презирливими словами (Леся Українка); Якусь мить вони дивилися одне на одного...  Словник української мови у 20 томах
6. презирливий — ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка.  Словник синонімів української мови
7. презирливий — Прези́рливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)