презирливо
ПРЕЗИ́РЛИВО. Присл. до прези́рливий.
Перевів [Карпо Петрович] очі од цяцьки на жінку і презирливо плямкнув губами (Коцюб., II, 1955, 371);
Він сидів на коні і презирливо оглядав юрбу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18);
— Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська, — презирливо тицьнув пальцем на Гончара Стадницький, — діло ваше (Стельмах, І, 1962, 356).
Словник української мови (СУМ-11)