прелат

прела́т

(від лат. praelatus – поставлений попереду)

почесна назва вищого католицького духівництва (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); в англіканській церкві – титул архієпископа та єпископа; у протестантів Німеччини, Швеції, Данії – глава місцевого духівництва.

Значення в інших словниках

1. прелат — Прела́т: — в католицькій церкві вищий духовний сановник [44-2] — вища духовна особа в католицькій церкві [X] — у католицькій та англіканській церквах титул представника вищого духовенства (кардинала, архиєпископа, єпископа тощо); особа...  Словник з творів Івана Франка
2. прелат — прела́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. прелат — -а, ч. У католицькій та англіканській церквах – почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо). || Особа, що має цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прелат — Єпископ  Словник чужослів Павло Штепа
5. прелат — ПРЕЛА́Т, а, ч. У католицькій та англіканській церквах – почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); // Особа, що має цей титул. “Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!” .. – Ревіли прелати (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. прелат — В Католицькій Церкві титул священика, який має духовну владу над віруючими; також почесний титул заслужених священиків.  Універсальний словник-енциклопедія
7. прелат — Прела́т, -та; -ла́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прелат — ПРЕЛА́Т, а, ч. У католицькій та англіканській церквах — почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо); // Особа, що має цей титул. «Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!».. — Ревіли прелати (Шевч.  Словник української мови в 11 томах