пробабілізм

пробабілі́зм

(від лат. probabilis – імовірний)

1. Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить вдовольнитися вірогідними, правдоподібними.

2. Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона не була засуджена церквою.

Значення в інших словниках

1. пробабілізм — пробабілі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пробабілізм — -у, ч. 1》 Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить удовольнитися вірогідними, правдоподібними. 2》 Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона не була засуджена церквою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробабілізм — Філософський погляд, згідно з яким людина не може досягти повного знання, а тільки ймовірного, людина повинна керуватися ймовірними принципами, тому що бракує справжніх критеріїв істини та способів відрізнити добро від зла.  Універсальний словник-енциклопедія