пробабілізм
пробабілі́зм
(від лат. probabilis – імовірний)
1. Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить вдовольнитися вірогідними, правдоподібними.
2. Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона не була засуджена церквою.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробабілізм — пробабілі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пробабілізм — -у, ч. 1》 Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить удовольнитися вірогідними, правдоподібними. 2》 Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона не була засуджена церквою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробабілізм — Філософський погляд, згідно з яким людина не може досягти повного знання, а тільки ймовірного, людина повинна керуватися ймовірними принципами, тому що бракує справжніх критеріїв істини та способів відрізнити добро від зла. Універсальний словник-енциклопедія