1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробабілізм

пробабілі́зм

-у, ч.

1》 Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить удовольнитися вірогідними, правдоподібними.

2》 Казуїстичне вчення єзуїтів, що виправдовувало всяку поведінку, аби тільки вона не була засуджена церквою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробабілізм — пробабілі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробабілізм — пробабілі́зм (від лат. probabilis – імовірний) 1. Філософська концепція, прихильники якої твердять, ніби людина не може здобути цілком достовірних знань і мусить вдовольнитися вірогідними, правдоподібними. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. пробабілізм — Філософський погляд, згідно з яким людина не може досягти повного знання, а тільки ймовірного, людина повинна керуватися ймовірними принципами, тому що бракує справжніх критеріїв істини та способів відрізнити добро від зла. Універсальний словник-енциклопедія