проба
про́ба
-и, ж.
1》 Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки.
|| рідко. Те саме, що випробування 2).
|| Репетиція.
|| кін. Знімання актора в епізоді з метою виявлення відповідності його даних певній ролі у фільмі; результат такої зйомки.
Для проби; На пробу — з метою перевірки, випробування, оцінки.
Робити пробу — перевіряти робочі і т. ін. можливості чого-небудь; оцінювати якості, властивості кого-, чого-небудь.
2》 Частина чого-небудь, узята для дослідження, визначення складу, якостей, властивостей і т. ін.
|| Дослідний зразок, екземпляр чого-небудь; взірець.
Брати пробу чого і без додатка — а) визначати склад, якість, властивість і т. ін. чого-небудь; б) те саме, що Знімати пробу.
Знімати пробу з чого — куштувати їжу на смак; їсти.
Контрольна проба — частина речовини, узята для контрольного аналізу, перевірки.
3》 Кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу (сплаву), з якого виготовляють ювелірні вироби і карбують монети.
|| Тавро на зливках благородного металу або на виробах з нього, яке вказує на якість сплаву та його склад.
Високої (найвищої, чистої і т. ін.) проби хто, що — найкращої якості.
4》 Літературний або мистецький твір початківця. Проба пера.
5》 діал. Спроба.
Значення в інших словниках
- проба — про́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проба — Про́ба. 1. Спроба, дія з непередбачуваним результатом. Час науки [тут — навчання] аж надто короткий і дорогий, щоби вживати його на проби та експерименти (Канюк, 1911, 84). 2. мн. Досліди, випробування. Українська літературна мова на Буковині
- проба — Випробування, перевірка, випроба, о. пробний камінь; (п'єси) репетиція; (взір) зразок, взірець; (чого) якість, вміст; (пера) спроба; (їжі) з. куштунок. Словник синонімів Караванського
- проба — Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Словник термінів законодавства України
- проба — [проба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- проба — 1. спроба 2. це співанка Словник чужослів Павло Штепа
- проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради... (Т. Словник української мови у 20 томах
- проба — проба 1. муз. репетиція (хору, оркестру тощо)(м, ср, ст): Тоді наше помешкання перетворювалося на музучилище. Майже кожного вечора в маминій кімнаті відбувалися “проби” (Крушельницька) 2. крав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- проба — висо́кої про́би. 1. Що-небудь досконале, майстерно зроблене, якісне і т. ін. Проза Петра Панча — література високої проби (З газети). 2. перен. Обдарований, талановитий у чомусь. Фразеологічний словник української мови
- проба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
- проба — Про́ба, -би; про́би, проб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- проба — рос. проба кількісний вміст коштовного металу в лігатурному сплаві, з якого виготовляють ювелірні вироби, монети, медалі тощо. Існують метрична та каратна системи проб. Eкономічна енциклопедія
- проба — Проба, -би ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка