проба

ПРО́БА, и, ж.

1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки.

Ану, заспіваєм! Проби ради... (Т. Шевченко);

Інженер Ваденін зайшов до лабораторії і, поглядаючи на цілий ряд бетонних кубиків з різними пошкодженнями після проби, .. спитав, як справи (Г. Коцюба);

Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта, скласти уявлення про його працездатність (з газ.);

Процент енергії, проростання і схожості визначають обчисленням середнього арифметичного чотирьох проб (з наук. літ.);

// рідко. Те саме, що випро́бування 2.

Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою: засуд кримінального суду, а особливо .. засуд усеї суспільності, кинений на нас, страшенно болів мене (І. Франко);

По роках проби і блукань Прибився [Турчиновський] знов у рідну Березань (М. Зеров);

// Репетиція.

Пан директор, що співав завсігди в хорі другим тенором, .. не ходив на проби (Л. Мартович);

– А як же буде з співами? Сьогодні ж неділя: на п'яту, як завжди, призначено пробу (Ю. Смолич);

Після зими, уперше на ставку, Був жаб'ячий концерт. Вірніш – була то проба. І жабу вибрали стару За диригента (Л. Дмитерко);

// кін. Знімання актора в епізоді для виявлення відповідності його даних певній ролі у фільмі; результат такого знімання.

Ми негайно викликали його [актора] на пробу (О. Довженко);

Для однієї і тієї ж ролі здебільшого відбирається кілька проб двох-трьох і більшої кількості акторів (з наук. літ.).

2. Частина чого-небудь, узята для дослідження, визначення складу, якостей, властивостей і т. ін.

Ложкою на довжелезній залізній ручці Стьопа взяв останню пробу і, розсунувши лопаткою шлак, немов здувши пінку на молоці, вилив розтоплений метал у стакан (В. Собко);

Найкращим способом визначення, чи вилежування льону закінчилося, є відбирання проб. Для цього в різних місцях стелища набирають невеликі горсточки трести, з яких складають пробу вагою до 2–2,5 кг (з наук. літ.);

// Дослідний зразок, екземпляр чого-небудь; взірець.

Герман уже давніше звернув увагу на сей новий продукт [земний віск] і вислав проби його різним віденським хімікам (І. Франко).

3. Кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу (сплаву), з якого виготовляють ювелірні вироби й карбують монети.

Три срібні чарки, густо вкриті позолотою, а одна і зовсім золота, з високою пробою, теж були на шовковій хустці (В. Кучер);

Підрахунки показали, що на позолоту бані Софійської дзвіниці має піти три з половиною кілограми коштовного металу високої 96-ї проби (з наук.-попул. літ.);

// Тавро на зливках благородного металу або на виробах з нього, яке вказує на якість сплаву та його склад.

На срібних виробах [XVIII ст. на Україні] зустрічається проба від 8 до 14 каратів включно (з наук. літ.).

4. Літературний або мистецький твір початківця.

Казку .. я хотіла послать в Галичину, в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба (Леся Українка);

Перший мій сценарій .. був задуманий як комедійний, і перша режисерська проба .. теж була в цьому жанрі (О. Довженко);

* Образно. Не менш талановиті його [морозу] скульптурні проби. Він користується як матеріалом чим тільки зможе (М. Коцюбинський).

5. діал. Спроба.

З біографічного боку вісімдесяті роки – то історія Франкових проб примиритися з галицькими народовцями (А. Кримський);

Удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів і змусити до проби порятунку всім разом (Г. Хоткевич).

Бра́ти / взя́ти про́бу див. бра́ти;

Бра́ти (ста́вити) на про́бу див. бра́ти;

(1) Для про́би; На про́бу – для перевірки, випробування, оцінки.

Для проби він задав мені з букваря десять букв і проказав разів зо три (з мемуарної літ.);

– Я приніс сніп зжатої кукурудзи на пробу (О. Кобилянська);

Дівчата на ходу лисицями зазирали у вози, обережно брали з полови посуд до рук на пробу (О. Гончар);

Зніма́ти / зня́ти про́бу див. зніма́ти;

Роби́ти / зроби́ти про́бу див. роби́ти.

△ (2) Ювелі́рна про́ба – питома вага благородного металу (золота, срібла, платини) у сплаві.

◇ (3) Висо́кої про́би:

а) досконало, майстерно, якісно і т. ін. зроблений, виконаний.

Проза Петра Панча – література високої проби (з газ.);

б) (перен.) обдарований, талановитий у чомусь.

Франко – лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (М. Коцюбинський);

Це були люди високої проби. Богдан почував, що таким людям можна в усьому довіритись (О. Гончар);

Радіоелектроніка. Хто і що може подвигнути її? Високої проби професіонали... (із журн.);

(4) Низько́ї (невисо́кої) про́би:

а) щось недосконале, недовершене, примітивне і т. ін.

Не завжди щастить журналам приходити на зустріч з читачем з повноцінним “багажем”, трапляються .. і твори невисокої проби (із журн.);

б) (перен.) некультурний, має погану вдачу і т. ін.

Він переконався, що молодий граф Едвін – чоловік дуже низької проби, картяр і розпусник (І. Франко);

(5) Про́ба (рідше спро́ба) пера́ – перший твір, перша наукова праця і т. ін.

Пригадую собі таке перше оповідання – “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Грушевський);

У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський);

Спро́ба (про́ба) пера́ див. спро́ба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проба — про́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проба — Про́ба. 1. Спроба, дія з непередбачуваним результатом. Час науки [тут — навчання] аж надто короткий і дорогий, щоби вживати його на проби та експерименти (Канюк, 1911, 84). 2. мн. Досліди, випробування. Українська літературна мова на Буковині
  3. проба — Випробування, перевірка, випроба, о. пробний камінь; (п'єси) репетиція; (взір) зразок, взірець; (чого) якість, вміст; (пера) спроба; (їжі) з. куштунок. Словник синонімів Караванського
  4. проба — Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Словник термінів законодавства України
  5. проба — [проба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  6. проба — -и, ж. 1》 Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. || рідко. Те саме, що випробування 2). || Репетиція. || кін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. проба — 1. спроба 2. це співанка Словник чужослів Павло Штепа
  8. проба — проба 1. муз. репетиція (хору, оркестру тощо)(м, ср, ст): Тоді наше помешкання перетворювалося на музучилище. Майже кожного вечора в маминій кімнаті відбувалися “проби” (Крушельницька) 2. крав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. проба — висо́кої про́би. 1. Що-небудь досконале, майстерно зроблене, якісне і т. ін. Проза Петра Панча — література високої проби (З газети). 2. перен. Обдарований, талановитий у чомусь. Фразеологічний словник української мови
  10. проба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  11. проба — Про́ба, -би; про́би, проб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. проба — рос. проба кількісний вміст коштовного металу в лігатурному сплаві, з якого виготовляють ювелірні вироби, монети, медалі тощо. Існують метрична та каратна системи проб. Eкономічна енциклопедія
  14. проба — Проба, -би ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка