проба
висо́кої про́би. 1. Що-небудь досконале, майстерно зроблене, якісне і т. ін. Проза Петра Панча — література високої проби (З газети). 2. перен. Обдарований, талановитий у чомусь. Франко — лірик високої проби, і його ліричні вірші просяться часто в музику (М. Коцюбинський); Це були люди високої проби. Богдан почував, що таким людям можна в усьому довіритись (О. Гончар); Радіоелектроніка. Хто і що може подвигнути її? Високої проби професіонали... (З журналу).
низько́ї (невисо́кої) про́би. 1. Щось недосконале, недовершене, примітивне і т. ін. Не завжди щастить журналам приходити на зустріч з читачем з повноцінним “багажем” трапляються .. і твори невисокої проби (З журналу). 2. перен. Некультурний, має погану вдачу і т. ін. Він переконався, що молодий граф Едвін — чоловік дуже низької проби, картяр і розпусник (І. Франко).
про́ба (рідше спро́ба) пера́. Перший твір, перша наукова праця і т. ін. Пригадую собі таке перше оповідання — “Страшний свідок”, чистої води пробу пера, на цілком пусту романтичну тему (М. Грушевський); У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський).
спро́ба (про́ба) пера́. Перші ранні твори, праці письменника, вченого тощо. У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (М. Коцюбинський); Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з’являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (З газети).
Значення в інших словниках
- проба — про́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проба — Про́ба. 1. Спроба, дія з непередбачуваним результатом. Час науки [тут — навчання] аж надто короткий і дорогий, щоби вживати його на проби та експерименти (Канюк, 1911, 84). 2. мн. Досліди, випробування. Українська літературна мова на Буковині
- проба — Випробування, перевірка, випроба, о. пробний камінь; (п'єси) репетиція; (взір) зразок, взірець; (чого) якість, вміст; (пера) спроба; (їжі) з. куштунок. Словник синонімів Караванського
- проба — Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Словник термінів законодавства України
- проба — [проба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- проба — -и, ж. 1》 Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. || рідко. Те саме, що випробування 2). || Репетиція. || кін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проба — 1. спроба 2. це співанка Словник чужослів Павло Штепа
- проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради... (Т. Словник української мови у 20 томах
- проба — проба 1. муз. репетиція (хору, оркестру тощо)(м, ср, ст): Тоді наше помешкання перетворювалося на музучилище. Майже кожного вечора в маминій кімнаті відбувалися “проби” (Крушельницька) 2. крав. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- проба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
- проба — Про́ба, -би; про́би, проб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- проба — рос. проба кількісний вміст коштовного металу в лігатурному сплаві, з якого виготовляють ювелірні вироби, монети, медалі тощо. Існують метрична та каратна системи проб. Eкономічна енциклопедія
- проба — Проба, -би ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка