прищикнути
прищикну́ти язика́ кому і без додатка. Змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові. Прищикнула, як то кажуть, язика та й замовкла (З усн. мови); прищикну́ти язичка́. Поєдинок цей продовжувався в затаєних намірах, що їх викохував про себе Гнат, настирливо шукаючи такого випадку, щоб прищикнути Уласові язичка (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прищикнути — прищикну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прищикнути — див. прищикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прищикнути — ПРИЩИКНУ́ТИ див. прищи́кувати. Словник української мови у 20 томах
- прищикнути — ПРИЩИКНУ́ТИ див. прищи́кувати. Словник української мови в 11 томах
- прищикнути — Прищикнути, -ну́, -неш гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892. Словник української мови Грінченка