1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

проба

проба 1. муз. репетиція (хору, оркестру тощо)(м, ср, ст): Тоді наше помешкання перетворювалося на музучилище. Майже кожного вечора в маминій кімнаті відбувалися “проби” (Крушельницька)

2. крав. примірка: Звертаю увагу, що кишені не можна протинати тоді, коли робимо маринарку до проби тому, що ще докладно не знаємо, як кишеня покажеться при пробі, чи не буде занизько або зависоко (Повний курс); А відтак рисуємо цей вінкель, котрий нам в'яже перед з плечима так, що ніколи не потребуємо сувати плечима вдолину або вгору при пробі (Повний курс)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проба — про́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проба — Про́ба. 1. Спроба, дія з непередбачуваним результатом. Час науки [тут — навчання] аж надто короткий і дорогий, щоби вживати його на проби та експерименти (Канюк, 1911, 84). 2. мн. Досліди, випробування. Українська літературна мова на Буковині
  3. проба — Випробування, перевірка, випроба, о. пробний камінь; (п'єси) репетиція; (взір) зразок, взірець; (чого) якість, вміст; (пера) спроба; (їжі) з. куштунок. Словник синонімів Караванського
  4. проба — Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Словник термінів законодавства України
  5. проба — [проба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  6. проба — -и, ж. 1》 Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. || рідко. Те саме, що випробування 2). || Репетиція. || кін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. проба — 1. спроба 2. це співанка Словник чужослів Павло Штепа
  8. проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради... (Т. Словник української мови у 20 томах
  9. проба — висо́кої про́би. 1. Що-небудь досконале, майстерно зроблене, якісне і т. ін. Проза Петра Панча — література високої проби (З газети). 2. перен. Обдарований, талановитий у чомусь. Фразеологічний словник української мови
  10. проба — ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше. Словник синонімів української мови
  11. проба — Про́ба, -би; про́би, проб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. проба — ПРО́БА, и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. Ану, заспіваєм! Проби ради… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  13. проба — рос. проба кількісний вміст коштовного металу в лігатурному сплаві, з якого виготовляють ювелірні вироби, монети, медалі тощо. Існують метрична та каратна системи проб. Eкономічна енциклопедія
  14. проба — Проба, -би ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка