пролактин

пролакти́н

[від про... і лат. lac (lactis) – молоко]

гормон передньої частки гіпофіза, регулює діяльність молочних залоз і жовтого тіла яєчників.

Значення в інших словниках

1. пролактин — пролакти́н іменник чоловічого роду один з гормонів  Орфографічний словник української мови
2. пролактин — -у, ч. Лактогенний гормон, що його продукує передня частка гіпофіза ссавців, в тому числі людини; регулює процеси лактації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пролактин — ПРОЛАКТИ́Н, у, ч., біол. Гормон тварин і людини, який утворюється гіпофізом. Коли ці птахи [голуби] вирощують своє потомство, в їхньому волі з'являється своєрідна біла рідина. Цікаво, що в голубів – як, до речі, і в ссавців – його створює один і той же гормон – пролактин (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах