Словник української мови у 20 томах

пролактин

ПРОЛАКТИ́Н, у, ч., біол.

Гормон тварин і людини, який утворюється гіпофізом.

Коли ці птахи [голуби] вирощують своє потомство, в їхньому волі з'являється своєрідна біла рідина. Цікаво, що в голубів – як, до речі, і в ссавців – його створює один і той же гормон – пролактин (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пролактин — пролакти́н іменник чоловічого роду один з гормонів  Орфографічний словник української мови
  2. пролактин — -у, ч. Лактогенний гормон, що його продукує передня частка гіпофіза ссавців, в тому числі людини; регулює процеси лактації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пролактин — пролакти́н [від про... і лат. lac (lactis) – молоко] гормон передньої частки гіпофіза, регулює діяльність молочних залоз і жовтого тіла яєчників.  Словник іншомовних слів Мельничука