пронація

прона́ція

(від грец. προνεύω – нахиляюсь)

1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину.

2. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.

Значення в інших словниках

1. пронація — -ї, ж. 1》 Положення обличчям донизу. 2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину. || Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пронація — ПРОНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. анат. Рух передпліччя та кисті руки, при якому долоня повертається назад, а великий палець – усередину. 2. спорт. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею вниз.  Словник української мови у 20 томах