пронація
прона́ція
(від грец. προνεύω – нахиляюсь)
1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину.
2. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронація — -ї, ж. 1》 Положення обличчям донизу. 2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину. || Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пронація — ПРОНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. анат. Рух передпліччя та кисті руки, при якому долоня повертається назад, а великий палець – усередину. 2. спорт. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею вниз. Словник української мови у 20 томах