пронація
прона́ція
-ї, ж.
1》 Положення обличчям донизу.
2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину.
|| Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронація — ПРОНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. анат. Рух передпліччя та кисті руки, при якому долоня повертається назад, а великий палець – усередину. 2. спорт. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею вниз. Словник української мови у 20 томах
- пронація — прона́ція (від грец. προνεύω – нахиляюсь) 1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину. 2. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу. Словник іншомовних слів Мельничука