пронація

прона́ція

-ї, ж.

1》 Положення обличчям донизу.

2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину.

|| Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронація — ПРОНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. анат. Рух передпліччя та кисті руки, при якому долоня повертається назад, а великий палець – усередину. 2. спорт. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею вниз. Словник української мови у 20 томах
  2. пронація — прона́ція (від грец. προνεύω – нахиляюсь) 1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину. 2. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу. Словник іншомовних слів Мельничука