1. Словник української мови у 20 томах

пронація

ПРОНА́ЦІЯ, ї, ж.

1. анат. Рух передпліччя та кисті руки, при якому долоня повертається назад, а великий палець – усередину.

2. спорт. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею вниз.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронація — -ї, ж. 1》 Положення обличчям донизу. 2》 Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець усередину. || Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пронація — прона́ція (від грец. προνεύω – нахиляюсь) 1. Рух передпліччя та кисті руки, при якому поверхня долоні повертається назад, а великий палець всередину. 2. Позиція у фехтуванні, коли озброєна рука нахилена долонею донизу. Словник іншомовних слів Мельничука