прополіс

про́поліс

(грец. πρόπολις – бджоляний клей)

смолиста зеленувато-жовта або бура гірка на смак речовина, що її збирають бджоли з бруньок, які розпукуються. Має бактерицидні властивості. Інша назва – бджоляний клей.

Значення в інших словниках

1. прополіс — про́по́ліс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. прополіс — -у, ч., спец. Клейка зеленкувато-жовта чи бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли; використовується в народній медицині як лікувальний препарат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прополіс — Глей бджільний  Словник чужослів Павло Штепа
4. прополіс — ПРО́ПО́ЛІС, у, ч., спец. Клейка зеленкувато-жовта або бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли і яка має антимікробні та лікувальні властивості.  Словник української мови у 20 томах
5. прополіс — Клейка ароматична речовина, яку виробляють бджоли для ущільнення вулика; протимікробну дію п. використовують у медицині та ветеринарії.  Універсальний словник-енциклопедія
6. прополіс — ПРО́ПОЛІС, у, ч., спец. Клейка зеленкувато-жовта або бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли; використовується у народній медицині як лікувальний препарат.  Словник української мови в 11 томах