прополіс
ПРО́ПО́ЛІС, у, ч., спец.
Клейка зеленкувато-жовта або бура гірка на смак речовина, яку виділяють бджоли і яка має антимікробні та лікувальні властивості.
Хворих на туберкульоз легень лікують різними препаратами прополісу: прополісовим маслом, прополісом у вигляді водно-спиртового розчину, препаратом прополісу з антибіотиками тощо (з газ.);
В церкві пахне холодом, розігрітим воском, свіжовичиненими кожухами і прополісом (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)