психологія

психоло́гія

(від психо... і ...логія)

1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності (психіки) живих істот.

2. Особливості характеру, психіки.

Значення в інших словниках

1. психологія — психоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. психологія — Наука про загальні закономірності розвитку, функціонування психіки і індивідуально-типологічні особливості її прояву, наука про загальні закономірності взаємодії людини з середовищем. англ. psychology; нім. Psychologie f=; угор. pszichológia; рос. психология.  Словник із соціальної роботи
3. психологія — -ї, ж. 1》 Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. психологія — ПСИХОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. – Є щось загадкове і незрозуміле в цій людині. Як він може бути водночас іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина ..  Словник української мови у 20 томах
5. психологія — Наука, яка займається психічними процесами і психічними характеристиками людини, їх роллю в управлінні поведінкою людини, в регулюванні її стосунків з оточуючим світом; предмет...  Універсальний словник-енциклопедія
6. психологія — ПСИХОЛОГІЯ (від грецьк. ψυχή — душа; λογοζ — вчення) — наука про становлення, розвиток, закономірності психіки людини та тварин. До серед. XIX ст. П. була структурною частиною філософії і розвивалась у її межах. Упродовж століть явища, що їх вивчала...  Філософський енциклопедичний словник
7. психологія — Психоло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)