психологія —
психоло́гія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
психологія —
Наука про загальні закономірності розвитку, функціонування психіки і індивідуально-типологічні особливості її прояву, наука про загальні закономірності взаємодії людини з середовищем. англ. psychology; нім. Psychologie f=; угор. pszichológia; рос. психология.
Словник із соціальної роботи
психологія —
-ї, ж. 1》 Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
психологія —
ПСИХОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. – Є щось загадкове і незрозуміле в цій людині. Як він може бути водночас іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина ..
Словник української мови у 20 томах
психологія —
психоло́гія (від психо... і ...логія) 1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності (психіки) живих істот. 2. Особливості характеру, психіки.
Словник іншомовних слів Мельничука
психологія —
Наука, яка займається психічними процесами і психічними характеристиками людини, їх роллю в управлінні поведінкою людини, в регулюванні її стосунків з оточуючим світом; предмет...
Універсальний словник-енциклопедія
психологія —
ПСИХОЛОГІЯ (від грецьк. ψυχή — душа; λογοζ — вчення) — наука про становлення, розвиток, закономірності психіки людини та тварин. До серед. XIX ст. П. була структурною частиною філософії і розвивалась у її межах. Упродовж століть явища, що їх вивчала...
Філософський енциклопедичний словник