психологія

Психоло́гія, -гії, -гією (гр.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психологія — психоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. психологія — Наука про загальні закономірності розвитку, функціонування психіки і індивідуально-типологічні особливості її прояву, наука про загальні закономірності взаємодії людини з середовищем. англ. psychology; нім. Psychologie f=; угор. pszichológia; рос. психология. Словник із соціальної роботи
  3. психологія — -ї, ж. 1》 Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. психологія — ПСИХОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот. – Є щось загадкове і незрозуміле в цій людині. Як він може бути водночас іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина .. Словник української мови у 20 томах
  5. психологія — психоло́гія (від психо... і ...логія) 1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності (психіки) живих істот. 2. Особливості характеру, психіки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. психологія — Наука, яка займається психічними процесами і психічними характеристиками людини, їх роллю в управлінні поведінкою людини, в регулюванні її стосунків з оточуючим світом; предмет... Універсальний словник-енциклопедія
  7. психологія — ПСИХОЛОГІЯ (від грецьк. ψυχή — душа; λογοζ — вчення) — наука про становлення, розвиток, закономірності психіки людини та тварин. До серед. XIX ст. П. була структурною частиною філософії і розвивалась у її межах. Упродовж століть явища, що їх вивчала... Філософський енциклопедичний словник