психологія

ПСИХОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Наука про закономірності, розвиток і форми психічної діяльності живих істот.

– Є щось загадкове і незрозуміле в цій людині. Як він може бути водночас іноді занадто принциповим, а іноді просто безпорадним, як дитина .. Але це вже із світу психології (Григорій Тютюнник);

Добрий чоловічисько той доктор, жаль тільки, що психології ані крихіточки не знає (І. Франко);

У сфері біографістики діють закони історичної методології, методик та методів пізнання людини як особистості в історичному процесі. Вони передбачають залучення до наукового дослідження особистості методик різних наук, в тому числі психології, соціології, філософії та літературознавства (з наук. літ.);

// Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї науки.

Шкільна гігієна особливо тісно пов'язана з педагогічними науками: педагогікою, методиками викладання окремих навчальних предметів .. і психологією (з навч. літ.);

Вечір .. збіг неспокійно, бо хоч і читав свою психологію, а проте частенько одривався (М. Коцюбинський);

Після такої заяви батько витяг із шафи підручник психології і прочитав розділ “Психологія юнацтва” (Григорій Тютюнник).

2. Душевний склад, психіка, особливості характеру, темперамету і т. ін. кого-небудь.

О, якби-то баронеса могла читати Софії в серці – вона б жахнулася. Але баронеса не знає нічого, та їй і не цікава психологія її компаньйонки (Леся Українка);

Наші прозаїки прагнуть розкрити психологію сучасника (з газ.);

// Сукупність психічних особливостей, властивостей соціальної, національної і т. ін. групи людей (класу, прошарку тощо).

Іване Семенович .. признався сам собв, що він зовсім не вміє виховувати дитину, не знає, як підійти, нпе відчуває дитячої психології (М. Івченко);

Твір [“Авірон”] Г. Хоткевича розкриває творчу потужність автора як знавця народного життя Гуцульщини, самобутнього художника, який тонко відчував характер, звичаї і психологію верховинців, красу їхнього краю (з наук. літ.);

Через цю систему [систему звичаїв й традицій] кожен народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер та психологію в низці поколінь, що змінюють одне одного (із журн.);

// розм. Сукупність питань, роздумів, які стосуються моралі, поведінки людей, людських переживань тощо.

[Горлов:] Ти мою вдачу знаєш. Я в психологіях не розуміюсь (О. Корнійчук).

3. Сукупність психічних процесів, зумовлених певною діяльністю, станом і т. ін.

– Зрозумійте психологію старості, юначе (Ю. Яновський);

Дедалі значніше місце в системі мистецтвознавчих наук посідає психологія творчості (з газ.);

* Образно. Степ має свою психологію і свої права. Нелегко їх переламити (Б. Лепкий).

△ (1) Когніти́вна психоло́гія – розділ психології, який вивчає когнітивні процеси людської психіки.

У когнітивній психології 80-х років минулого століття почалися дослідження специфіки особливостей типів мислення різних вікових, етнічних, мовних і культурних груп (з наук. літ.);

(2) Порівня́льна психоло́гія – галузь психологічної науки, яка вивчає схожі і відмінні моменти у психиці тварин та людини;

(3) Ці́лісна психоло́гія – один з напрямів психологічного дослідження, який виходив з визнання цілісного характеру психічної діяльності.