Словник іншомовних слів Мельничука

пункт

(нім. Punkt, від лат. punctum – крапка)

1. Місце в просторі, що характеризується певними ознаками (географічне положення, природні особливості, використання для якихось цілей тощо).

2. Місце зосередження чого-небудь.

3. Установа, підприємство, що обслуговує певний район, дільницю.

4. Розділ або положення (в документі, викладі тощо).

5. Одиниця вимірювання в друкарській системі мір. Дорівнює 0,376 мм.

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. пункт — Докладно, точно [IV] — точно [II]  Словник з творів Івана Франка
  2. пункт — пункт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. пункт — (найвищий) місце, точка; (медичний) частина; (поворотний) момент; (пакту) параграф; (населений) ІД. ОСЕЛЯ, поселення, місцевість; (для збору) г. станиця.  Словник синонімів Караванського
  4. пункт — [пункт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
  5. пункт — -у, ч. 1》 Певне місце у просторі, на земній поверхні. || Місце, що має певне призначення, використовується для яких-небудь цілей, є метою чогось. || Місце, заселене людьми (місто, село і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пункт — Точка, місце  Словник чужослів Павло Штепа
  7. пункт — ПУНКТ, у, ч. 1. Певне місце у просторі, на земній поверхні. Кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (М. Коцюбинський); Повне сонячне затемнення спостерігається в будь-якому пункті в середньому один раз приблизно в 300 років (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  8. пункт — (англ. роіпt) термін, що використовується для визначення змін у цінах на акції, а в курсах валют – процентних ставок.  Економічний словник
  9. пункт — ПУНКТ (певне місце у просторі, на земній поверхні), ТО́ЧКА. Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатися в долину, здійматись на гору, немов плисти з хвилі на хвилю (М.  Словник синонімів української мови
  10. пункт — Пункт, -ту; -кти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пункт — рос. пункт міра, якою визначаються коливання цін, вимірюється курс цінних паперів і валют на біржах.  Eкономічна енциклопедія