Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
Значення в інших словниках
реабілітувати —
реабілітува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
реабілітувати —
Поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати.
Словник синонімів Караванського
реабілітувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. || що. Знаходити виправдання чому-небудь. 2》 юр. Поновлювати в правах людину, стосовно якої скасовано судовий вирок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реабілітувати —
РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. [Юркович:] Але... але ви, друже мій, помиляєтесь!...
Словник української мови у 20 томах
реабілітувати —
Реабілітува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
реабілітувати —
РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. кого, що. Поновлювати добре ім’я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. [Юркович:] Але… але ви, друже мій, помиляєтесь!...
Словник української мови в 11 томах
реабілітувати —
рос. реабилитировать здійснювати реабілітацію.
Eкономічна енциклопедія