рефракція

рефра́кція

(від лат. refractio – заломлення)

викривлення напряму поширення (променів) світла і радіохвиль під час проходження їх крізь середовище із змінними фізичними характеристиками (показник заломлення, діелектрична проникність тощо).

Значення в інших словниках

1. рефракція — рефра́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рефракція — -ї, ж. 1》 фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми. 2》 астр. Уявне зміщення небесного світила, що відбувається внаслідок заломлення променів, світла в земній атмосфері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рефракція — Промінезалом  Словник чужослів Павло Штепа
4. рефракція — РЕФРА́КЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Заломлення променів світла, що виявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявній зміні їх форми. 2. астр.  Словник української мови у 20 томах
5. рефракція — РЕФРА́КЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Заломлення променів світла, що проявляється в уявному зміщенні віддалених предметів, а іноді в уявному зміненні їх форми. 2. астр.  Словник української мови в 11 томах