риніт

рині́т

[від грец. ρίς (ρινός) – ніс]

запалення слизової оболонки носа у людини й тварин.

Значення в інших словниках

1. риніт — рині́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. риніт — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чиханням. Алергічний риніт — алергічна реакція, яка проявляється значним набряком слизової оболонки носа, чиханням та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. риніт — РИНІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чханням. В .. коней спостерігаються риніти, які супроводяться слизово-фібринозним сірувато-брудного кольору витіканням з носових порожнин (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. риніт — РИНІ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизово-гнійними виділеннями, іноді чиханням. В.. коней спостерігаються риніти, які супроводяться слизово-фібринозним сірувато-брудного кольору витіканням з носових порожнин (Профіл. захвор.., 1955, 119).  Словник української мови в 11 томах