ритмічний

ритмі́чний

(грец. ρυθμικός – розмірений)

той, що додержує ритму.

Значення в інших словниках

1. ритмічний — ритмі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ритмічний — Розмірений, рівномірний, (пульс) безперебійний; пор. РЕГУЛЯРНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. ритмічний — [риетм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. ритмічний — -а, -е. 1》 Стос. до ритміки (у 1 знач.). Ритмічна група лінгв. — група слів у реченні, які об'єднані логічним наголосом і виражають єдине смислове ціле. 2》 Який підпорядкований ритму, відбувається у ритмі; безперебійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ритмічний — РИТМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до ритміки (у 1 знач.). Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лермонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
6. ритмічний — РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки).  Словник синонімів української мови
7. ритмічний — Ритмі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ритмічний — РИТМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до ритміки 1. Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лєрмонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (Рильський, III, 1956, 207). Ритмі́чна гру́па, лінгв.  Словник української мови в 11 томах