ритмічний
РИТМІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до ритміки (у 1 знач.).
Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лермонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (М. Рильський).
2. Який підпорядкований ритму, відбувається в ритмі; безперебійний.
Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (М. Рильський);
Спинилася [Флора Германівна] коло Майки в головах і кілька хвилин стояла нерухомо, прислухаючись до її ритмічного дихання (Г. Коцюба);
Там, де дбають про поліпшення організації праці, про ритмічну, злагоджену роботу, де забезпечують безперебійне матеріально-технічне постачання, там при зменшеному робочому дні виробіток значно зростає (з публіц. літ.);
// Який повторюється через рівні проміжки часу; рівномірний.
Чи то ві сні, чи наяві [наяву] він чув якийсь незвичайний шелест, щось немов легкий, ритмічний, хрипливий посвист (І. Франко);
Монотонний, ритмічний гомін хвиль перейшов у бухання (М. Коцюбинський);
Сиділа [Катря] поникло і стиха хиталась постаттю із сторони в сторону, неначе в такт ритмічному стукотові вагонних коліс на стиках рейок (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)