рондель

ронде́ль

(франц. rondelle – щось кругле, від лат. rotundus – круглий)

вид закінченого поетичного твору з 13 віршів на 2 рими з повторенням першого вірша тричі, а другого – двічі.

Значення в інших словниках

1. рондель — ронде́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рондель — -я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рондель — РОНДЕ́ЛЬ, я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі. У Тичини трапляються і такі класичні форми вірша, як рондем (“Іду з роботи я, з завода”) (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. рондель — рондель 1. каструля з ручкою (ср, ст) 2. сковорода (ср, ст)||пательня  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. рондель — Ро́ндель, ро́ндля, в -длі; ро́ндлі, -длів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рондель — РОНДЕ́ЛЬ, я, ч. Старовинна французька віршова форма з обов’язковим повторенням у строфі одних і тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі.  Словник української мови в 11 томах