рондель
РОНДЕ́ЛЬ, я, ч.
Старовинна французька віршова форма з обов'язковим повторенням у строфі тих самих рядків у певному порядку; віршований твір, написаний у такій формі.
У Тичини трапляються і такі класичні форми вірша, як рондем (“Іду з роботи я, з завода”) (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)