рубка

ру́бка

(від голл. roef – каюта)

1. Закрите приміщення на верхній палубі (чи в надбудові над нею), стіни якого не дотикаються до бортів судна.

2. Назва різних спеціальних приміщень (напр., Р. радіостанції, радіорубка).

Значення в інших словниках

1. рубка — ру́бка 1 іменник жіночого роду рубання; битва ру́бка 2 іменник жіночого роду приміщення на судні  Орфографічний словник української мови
2. рубка — I -и, ж. Дія за знач. рубати 1-4), 6) і рубатися 1). Рубки догляду — періодичні вирубування гірших дерев і чагарників, щоб збільшити приріст деревини на кращих деревах, підвищити продуктивність лісу та його санітарний стан тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рубка — РУ́БКА¹, и, ж. 1. Ділянка, на якій рубають ліс. Під зріз потрапляють дерева, вирощені на спеціальних ділянках, або ж на рубках догляду за лісом (з газ.). 2. Дія за знач. руба́ти 1–4, 6 і руба́тися 1. РУ́БКА², и, ж.  Словник української мови у 20 томах
4. рубка — РУ́БКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. руба́ти 1-4, 6 і руба́тися 1. Рубку лісу треба провадити тільки взимку (Колг. Укр., 2, 1958, 38); У жилих будівлях зруб завжди робили з лишком, причому лишок нижніх вінців був коротким...  Словник української мови в 11 томах