рубка

РУ́БКА¹, и, ж.

1. Ділянка, на якій рубають ліс.

Під зріз потрапляють дерева, вирощені на спеціальних ділянках, або ж на рубках догляду за лісом (з газ.).

2. Дія за знач. руба́ти 1–4, 6 і руба́тися 1.

РУ́БКА², и, ж.

1. На кораблях та суднах – закрите приміщення на верхній палубі (чи вище від неї в надбудові), стіни якого не доходять до бортів.

В рубці, що височіла над палубою, біля штурвала стояв старий чоловік (С. Журахович);

Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Д. Ткач);

Він ночі і дні проводив у штурманській рубці, не довіряючи нікому керма (Н. Рибак).

2. Назва різних спеціальних приміщень.

Рубка радиста: де були жмуття проводів – одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (О. Гончар);

З передньої рубки виглянув льотчик. Жестом підкликав до себе зв'язківця (Ю. Бедзик).

△ (1) Бойова́ ру́бка – приміщення на військовому кораблі, де зосереджено управління кораблем і його зброєю;

(2) Ходова́ р́убка, заст. – штурманська, стернова рубка, з якої здійснюється керування судном підчас плавання.

Значення в інших словниках

1. рубка — ру́бка 1 іменник жіночого роду рубання; битва ру́бка 2 іменник жіночого роду приміщення на судні  Орфографічний словник української мови
2. рубка — I -и, ж. Дія за знач. рубати 1-4), 6) і рубатися 1). Рубки догляду — періодичні вирубування гірших дерев і чагарників, щоб збільшити приріст деревини на кращих деревах, підвищити продуктивність лісу та його санітарний стан тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рубка — ру́бка (від голл. roef – каюта) 1. Закрите приміщення на верхній палубі (чи в надбудові над нею), стіни якого не дотикаються до бортів судна. 2. Назва різних спеціальних приміщень (напр., Р. радіостанції, радіорубка).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. рубка — РУ́БКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. руба́ти 1-4, 6 і руба́тися 1. Рубку лісу треба провадити тільки взимку (Колг. Укр., 2, 1958, 38); У жилих будівлях зруб завжди робили з лишком, причому лишок нижніх вінців був коротким...  Словник української мови в 11 томах