рустика

ру́стика

(від лат. rusticus – простий, грубий)

рельєфна кладка або облицювання будівель рустом.

Значення в інших словниках

1. рустика — ру́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рустика — -и, ж., архіт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом.  Словник української мови у 20 томах
4. рустика — РУ́СТИКА, и, ж., архт. Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом.  Словник української мови в 11 томах