садизм

сади́зм

1. Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль. Від прізвища французького письменника 18 ст. де Сада, який описав у своїх романах це збочення.

2. Ненормальна пристрасть до жорстокості, мордування.

Значення в інших словниках

1. садизм — сади́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. садизм — -у, ч. 1》 Статеве збочення, за якого для отримання задоволення необхідно завдати фізичного болю партнерові. 2》 Пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. садизм — САДИ́ЗМ, у, ч. 1. Патологічна пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших. Для його [фашиста] підленької душі було байдуже, чим скінчиться допит: чи розповість полонянка що-небудь, чи ні.  Словник української мови у 20 томах
4. садизм — САДИЗМ (від імені франц. письменника XVII ст. Донатена Альфонса Френсиса маркіза де Сада) — сексуальне задоволення, необхідним моментом якого є завдання болю (не тільки фізичного) партнерові. У ширшому розумінні...  Філософський енциклопедичний словник
5. садизм — Сади́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. садизм — САДИ́ЗМ, у, ч. 1. Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин. 2. Патологічна пристрасть до жорстокості, катування, насолода від страждань інших.  Словник української мови в 11 томах