саман

сама́н

(тюрк. – солома)

1. Будівельний стіновий матеріал (невипалена цегла, виготовлена з суміші глини, соломи, піску).

2. Солом’яна січка. Інша назва – адоб.

Значення в інших словниках

1. саман — сама́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. саман — -у, ч. 1》 Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач. 2》 Солом'яна січка; адоб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. саман — Лимпач  Словник чужослів Павло Штепа
4. саман — САМА́Н, у́, ч. Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач.  Словник української мови у 20 томах
5. саман — САМА́Н (невипалені блоки глини, замішеної з соломою), ЛИМПА́Ч. А хіба хата з саману.. гірша? (М. Чабанівський).  Словник синонімів української мови
6. саман — САМА́Н, у́, ч. Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом’яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач.  Словник української мови в 11 томах
7. саман — (тюрк. — солома) Висушений на сонці сирцевий глиняний блок з домішкою соломи (порівн. адоба, банко).  Архітектура і монументальне мистецтво