саман
САМА́Н, у́, ч.
Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом'яної січки, полови, гною та ін. і висушену на сонці; лимпач.
В балці, біля ставка, де ще затрималося трохи талої води, було людно: тут бригада виготовляла саман (А. Хорунжий);
Стіни з саману, добре укладені і захищені від ґрунтової і атмосферної вологи, – малотеплопровідні (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)