сангвінік

сангві́нік

[від лат. sanguis (sanguinis) – кров, життєва сила]

людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи. Див. темперамент.

Значення в інших словниках

1. сангвінік — сангві́нік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сангвінік — -а, ч. Людина сангвінічного темпераменту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік – рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік — рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (Знання.., 11, 1971, 18).  Словник української мови в 11 томах