сангвінік
сангві́нік
[від лат. sanguis (sanguinis) – кров, життєва сила]
людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи. Див. темперамент.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сангвінік — сангві́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сангвінік — -а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік – рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік — рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (Знання.., 11, 1971, 18). Словник української мови в 11 томах