сангвінік
САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту.
Сангвінік — рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (Знання.., 11, 1971, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сангвінік — сангві́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сангвінік — -а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік – рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- сангвінік — сангві́нік [від лат. sanguis (sanguinis) – кров, життєва сила] людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи. Див. темперамент. Словник іншомовних слів Мельничука