1. Словник української мови у 20 томах

сангвінік

САНГВІ́НІК, а, ч.

Людина сангвінічного темпераменту.

Сангвінік – рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сангвінік — сангві́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сангвінік — -а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сангвінік — сангві́нік [від лат. sanguis (sanguinis) – кров, життєва сила] людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової системи. Див. темперамент. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сангвінік — САНГВІ́НІК, а, ч. Людина сангвінічного темпераменту. Сангвінік — рухливий, вельми чутливий до різних подій, досить легко переносить житейські незлагоди, прагне до частої переміни вражень (Знання.., 11, 1971, 18). Словник української мови в 11 томах