семінар

семіна́р

(від лат. seminarium – розсадник)

форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, слухачів курсів.

Значення в інших словниках

1. семінар — семіна́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. семінар — [сеим'інар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. семінар — -у, ч. 1》 Форма групових занять із якого-небудь предмету або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. семінар — СЕМІНА́Р, у, ч. 1. Форма групових занять студентів вузів, учнів середньої школи та ін. з якого-небудь предмета або теми під керівництвом викладача.  Словник української мови у 20 томах
5. семінар — Тип дидактичних занять у вищій школі, які дають можливість докладнішого вивчення галузі науки чи її проблем; також вид курсу навчання, побудованого на таких типах занять.  Універсальний словник-енциклопедія
6. семінар — Семіна́р, -ру; -на́ри, -на́рів (наукові студії) семіна́р, -ра; -на́ри, -на́рів = семінари́ст  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. семінар — СЕМІНА́Р, у, ч. 1. Форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вузів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача.  Словник української мови в 11 томах
8. семінар — рос. семинар форма групових навчально-практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, працівників окремих професій, галузей знань.  Eкономічна енциклопедія