семінар
СЕМІНА́Р, у, ч.
1. Форма групових занять студентів вузів, учнів середньої школи та ін. з якого-небудь предмета або теми під керівництвом викладача.
Ця думка [про атомну енергію] не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв'язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Н. Рибак).
2. Групові заняття, що проводяться з метою підвищення кваліфікації працівників.
Софії довелося виїхати до Києва на двотижневий семінар агрономів-дослідників (О. Донченко).
3. заст. Семінарист.
Щур – молоденький семінар, у його [нього] – білі кучерики й карі під чорними бровами очі, і має він до того кінчати цього року семінарію (С. Васильченко).
4. заст., діал. Школа для народних учителів.
– Овва, доходи!! – обізвалася мати. – Хоч би була якою вчителькою при семінарі або сякий-такий титул мала, а то й того нема (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)