1. Словник української мови у 20 томах

семінар

СЕМІНА́Р, у, ч.

1. Форма групових занять студентів вузів, учнів середньої школи та ін. з якого-небудь предмета або теми під керівництвом викладача.

Ця думка [про атомну енергію] не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики, і коли розв'язував завдання з математичного аналізу, готуючись до заліку (Н. Рибак).

2. Групові заняття, що проводяться з метою підвищення кваліфікації працівників.

Софії довелося виїхати до Києва на двотижневий семінар агрономів-дослідників (О. Донченко).

3. заст. Семінарист.

Щур – молоденький семінар, у його [нього] – білі кучерики й карі під чорними бровами очі, і має він до того кінчати цього року семінарію (С. Васильченко).

4. заст., діал. Школа для народних учителів.

– Овва, доходи!! – обізвалася мати. – Хоч би була якою вчителькою при семінарі або сякий-такий титул мала, а то й того нема (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семінар — семіна́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. семінар — [сеим'інар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. семінар — -у, ч. 1》 Форма групових занять із якого-небудь предмету або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. семінар — семіна́р (від лат. seminarium – розсадник) форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, слухачів курсів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. семінар — Тип дидактичних занять у вищій школі, які дають можливість докладнішого вивчення галузі науки чи її проблем; також вид курсу навчання, побудованого на таких типах занять. Універсальний словник-енциклопедія
  6. семінар — Семіна́р, -ру; -на́ри, -на́рів (наукові студії) семіна́р, -ра; -на́ри, -на́рів = семінари́ст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. семінар — СЕМІНА́Р, у, ч. 1. Форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вузів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача. Словник української мови в 11 томах
  8. семінар — рос. семинар форма групових навчально-практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, працівників окремих професій, галузей знань. Eкономічна енциклопедія