семінар

семіна́р

[сеим'інар]

-ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семінар — семіна́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. семінар — -у, ч. 1》 Форма групових занять із якого-небудь предмету або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семінар — СЕМІНА́Р, у, ч. 1. Форма групових занять студентів вузів, учнів середньої школи та ін. з якого-небудь предмета або теми під керівництвом викладача. Словник української мови у 20 томах
  4. семінар — семіна́р (від лат. seminarium – розсадник) форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, слухачів курсів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. семінар — Тип дидактичних занять у вищій школі, які дають можливість докладнішого вивчення галузі науки чи її проблем; також вид курсу навчання, побудованого на таких типах занять. Універсальний словник-енциклопедія
  6. семінар — Семіна́р, -ру; -на́ри, -на́рів (наукові студії) семіна́р, -ра; -на́ри, -на́рів = семінари́ст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. семінар — СЕМІНА́Р, у, ч. 1. Форма групових занять із якого-небудь предмета або теми студентів вузів, учнів середньої школи та ін., що відбуваються під керівництвом викладача. Словник української мови в 11 томах
  8. семінар — рос. семинар форма групових навчально-практичних занять студентів вузів, членів наукових гуртків, працівників окремих професій, галузей знань. Eкономічна енциклопедія