Значення в інших словниках
-
сенатор —
сена́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сенатор —
[сеинатор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
-
сенатор —
-а, ч. Член сенату; звання члена сенату.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сенатор —
СЕНА́ТОР, а, ч. Член сенату; звання члена сенату. Перед Нероном, Перед Юпітером новим, Молились вчора сенатори І всі патриції (Т. Шевченко); Самого короля сенатори, пани та єпископи у руках держали (П.
Словник української мови у 20 томах
-
сенатор —
Сена́тор, -ра; -тори, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сенатор —
СЕНА́ТОР, а, ч. Член сенату; звання члена сенату. Перед Нероном, Перед Юпітером новим, Молились вчора сенатори І всі патриції (Шевч., II, 1963, 287); Самого короля сенатори, пани та єпископи у руках держали (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
сенатор —
Сенатор, -ра м. Сенаторъ. Пани мої, сенатори, вволіть мою волю! Грин. III. 351. Самого короля сенатори, пани да бискупи у руках держали. К. ЧР. 10.
Словник української мови Грінченка