серицит

серици́т

(від грец. σηρικός – шовковий)

мінерал класу силікатів, різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками.

Значення в інших словниках

1. серицит — -у, ч. Дрібнолускуватий різновид мінералу мусковіту, безбарвний чи зеленуватого кольору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. серицит — СЕРИЦИ́Т, у, ч. Мінерал класу силікатів, який являє собою тонколускату з шовковистим блиском різновидність мусковіту. Серицит – постійний супутник гідротермінальних родовищ, виникає внаслідок гідротермальних процесів за рахунок руйнування польових шпатів (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах